отакий

-а́, -е́, займ., розм.

1) вказ. Ось такий; уживається при узагальненому вказуванні на якості, властивості і т. ін. того, про що йде мова. || Уживається у знач. схожий, подібний. || Уживається як співвідносне слово в складнопідрядному реченні. || Уживається як узагальнююче слово, що передує якомусь повідомленню. || Указує на певне число, кількість без точного його визначення. || у знач. виг. отако́ї. Уживається для вираження здивування, невдоволення чим-небудь і т. ін.

••

Заспіва́ти отако́ї — заговорити про щось зовсім інше, протилежне тому, що говорилося раніше.

Отаке́ й отаке́ (таке́) — уживається як узагальнена формула переказу замість конкретного викладу чого-небудь.

2) вказ. Уживається перед іменниками у знач. великий, дуже великий (супроводжується жестом, що вказує на величину, розмір).

3) у знач. ім. отаке́, -ко́го, с. Те, що привертає до себе увагу своєю незвичайністю. || у сполуч. з част. то. Уживається в підсумковому повідомленні про що-небудь дуже важливе, незвичайне.